Украинские народные песни!

Картина "Хор имени Веревки". Евгения Гапчинская

Недавно отдыхал на море в Ильичевске и наблюдал удивительную картину. Там же на пляже отдыхала группа пожилых людей (человек 10). Сидели они себе хохотали, балакали на Украинском языке, точнее на одном из западных наречий (таком родном для моего уха). А потом зашли в воду по грудь, стали в кружочек и начали петь Украинские народные песни. Да как петь!!! Я был просто поражен в самое сердце. Знаете, есть выражение «Песня льется рекой», вот это самое оно. Это пение начало стягивать народ как магнитом со всего пляжа (генетическая память работает). Уже через пару песен слушателей стало в разы больше. Я сам пошел в воду и слушал их «концерт», что называется с первых рядов (1,5-2 метра). Спеть известную народную песню «Нiч яка мiсячна» даже присоединился один из слушателей. Судя по голосу и технике пения - оперный певец. После каждой песни хор приветствовали аплодисментами. В общем, слушать не переслушать. Энергетика такая сильная, что я называю «как кисель». Я пробовал слушать даже под водой – очень красиво. Пока слушал, подумалось мне, а многие ли на сегодняшний момент знают эти народные песни? Возможно, именно эти люди являются последними носителями Украинских народных песен.

Хотелось бы привести в пример парочку известных Украинских народных песен.

«Горілка»
(Песня из молодости моей Мамы. Записанная с ее слов.)

Ти горілко біла, біла,
Як ти мені надоїла.
Ой дана, ой дана, гей!
Ти горілко біла, біла,
Як ти мені надоїла.
Ой дана, ой дана, гей!



Я за неї три рублі,
Вона мене до землі.
Ой дана, ой дана, гей!
Я за неї три рублі,
Вона мене до землі.
Ой дана, ой дана, гей!

Я за неї срібло-злото,
Вона мене у болото.
Ой дана, ой дана, гей!
Я за неї срібло-злото,
Вона мене у болото.
Ой дана, ой дана, гей!

Я за неї все що маю,
Вона мене в калабаню.
Ой дана, ой дана, гей!
Я за неї все що маю,
Вона мене в калабаню.
Ой дана, ой дана, гей!

В калабанi добре спати,
Не треба ся накривати.
Ой дана, ой дана, гей!
В калабанi добре спати,
Не треба ся накривати.
Ой дана, ой дана, гей!

В калабанi буль-буль-буль,
А я лежу як куркуль.
Ой дана,ой дана,гей!
В калабанi буль-буль-буль,
А я лежу як куркуль.
Ой дана, ой дана, гей!


«Ой там на горі»

Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділо пара голубів.
Ой там сиділо пара голубів.

Вони сиділи, парувалися,
Сизими крильми обнімалися.
Сизими крильми обнімалися.

Де взявся стрілець, стрілець-молодець
Й убив-розлучив пару голубів
Й убив-розлучив пару голубів

Він голуба вбив, голубку зловив,
Приніс додому, пустив додолу
Приніс додому, пустив додолу

Насипав їй пшінця, аж до колінця,
Налив водиці аж до крилиці
Налив водиці аж до крилиці

Голубка не їсть, голубка не п'є,
Та все на круту гору плакати іде.
Та все на круту гору плакати іде.

Голубко моя, сизокрылая,
Чого ж ти такая клопiтливая?
Чого ж ти такая клопiтливая?

Єсть у мене сім пар голубів –
Літай, вибирай. Може там є і твій?»
Літай, вибирай. Може там є і твій?»

«Я й ходила, й вибирала,
А нема такого, як я втеряла…
А нема такого, як я втеряла…


«НIЧ ЯКА МIСЯЧНА»
"Народный" вариант стихотворения М.П. Старицкого

Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Небо незмiряне, всипане зорями, -
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що нiженьки босi
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi вiтру, нi хмар:
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, -
Анi шелесне в гаю.

Сплять вороги твої, знудженi працею, -
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання - за грiх?